Опис досвіду "Про використання ресурсів мережі інтернет у проектній діяльності учителя зарубіжної літератури"

                      Опис досвіду роботи

«Про використання ресурсів мережі інтернет у проектній діяльності учителя зарубіжної літератури»

У сучасному освітньому просторі стали актуальними поняття«інформаційно-комунікативні технології», «медіаграмотність», «медіа-освіта», «мультимедіа». Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отриманий наратив до власного життєвого простору. За словами М. Маклюена, «для того, щоб жити в сучасному суспільстві, необхідно бути медіаграмотним» [36, с. 1].

Медіаграмотність дозволяє людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси,Інтернету, розвиває критичне мислення. На сьогодні дитина починає працювати з комп’ютером як споживач та користувач ІКТ з 6 років. В Україні понад 600 тис. дітей у віці від 5 до 18 років використовують Інтернет. І кількість молодих онлайн-користувачів з кожним роком зростає більш ніж на 30 %. Тоді як школа відстає з запровадженням ІКТ, що не сприяє мотивації учнів до навчання. З одного боку, школа декларує перехід до ІКТ пріоритетним (згідно зі спільним документом країн-членів Євросоюзу «Підготовка цифрового майбутнього Європи.План дій до 2010 року»), з іншого, − використання медіатехнологій є проблемним з точки зору невизначеності методів та форм навчання,технології уроку, жанру проведення уроку. «Сьогодні існує великий технологічний розрив між учнями і школою. Нове «мультимедійне покоління» хоче бачити в школі найсучасніші технології. У багатьох учнів відсутність сучасних електронних інтерактивних засобів і новаторських програм відбиває інтерес до навчання, – зауважив Крістіан Фонтено,керівник американської програми «Школа XXI століття» [3, с. 12].

Перехід від суспільства індустріального до постіндустріального веде до необхідності зміни й освітньої парадигми. На сцену виходять освітні технології п’ятого покоління – діяльнісні або діяльнісно-ціннісні. Технології п’ятого покоління будуть, на думку професора В. В. Гузєєва, заснованими на глобальній взаємодії особистостей, які розвиваються, через всесвітні інформаційні мережі й телекомунікації,що супроводжуватиметься такою ж взаємодією педагогів [6, с. 12].

Оскільки вищезазначені технології базуватимуться на нових вимогах до пізнавальної діяльності учня, зокрема, сприйняття та осмислення інформації, що надходить з різних комунікативних каналів, то уміння аналізувати інформацію, виділяти головне в інформаційному повідомленні,розуміти спрямованість комунікації, її прихований зміст стає необхідним на усіх стадіях навчання. Але невирішеним лишається понятійне поле визначень та співвідношень «ІКТ – медіаосвіта», «урок літератури і мультимедіа».

У науковій літературі висвітлено різні проблеми адаптації та використання ІКТ та мультимедіа в контексті шкільного навчання методології і теорії комп’ютеризації освіти (В. Биков, В. Гузєєв, Ю. Жалдак,Ю. Жук, І. Захарова, О. Полат, С. Раков, А. Федоров). Не залишаються осторонь означеної проблеми й учені-методисти, які пропонують свої варіанти в системі інформатизації: О. Ісаєва, Ю. Ковбасенко, О. Куцевол,О. Пронкевич, А. Уліщенко, В. Шуляр. Учителі-практики в розрізненому форматі представляють власні моделі уроків літератури з використанням комп’ютерних технологій.

Я також дійшла висновку, що у класах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учнів, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечувалися умови для формування самооцінки учня та підготовки  його до самостійної роботи.

Із розвитком комп’ютерних технологій великого поширення набуло мультимедійне оформлення результатів пошукової навчальної діяльності школярів.

Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовую найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачую необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження.

    Планую  проектну діяльність у різних класах відповідно до вікових особливостей учнів. Використовую для проектної діяльності   програму Microsoft  Power Point . Програма Power Point  надає багато можливостей для учителя: дозволяє змістовно і наочно подати оглядову тему (поєднання зорового та слухового сприйняття, надає більші можливості для засвоєння матеріалу), створити наочність у вигляді схем і таблиць з анімацією і без анімації, здійснити віртуальну подорож країною — батьківщиною письменника, творчість якого вивчається, відвідати віртуальний музей або створити власний . І мережа Інтернету у моєму розпорядженні.

Під час створення мультимедійного проекту з'являється можливість розкрити всі таланти школярів.

Вважаю, шо найбільш доцільно використовувати метод проектів на оглядових уроках, на уроках  вивчення біографії письменника, систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, уроків позакласного читання, уроках з розвитку мовлення. Найчастіше на уроках зарубіжної літератури використовую творчі проекти та пошуково-дослідницькі, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Так, вивчаючи в 6 класі тему «Мудрість байки» пропоную учням дослідницько-пошуковий проект «Як з’явилася байка?».

         На підготовчому етапі   обговорюється тема, визначається мета  проекту, обмірковуються шляхи розв’язання проблеми,створення робочих груп та визначаються джерела інформації . При створенні груп враховуються  особливості учнів, їх уміння працювати в мережі Інтернету, творчі здібності (кожний обирає ту ділянку роботи , що добре виходить). Група «Літератори» займається пошуком інформації про біографії байкарів: І.А. Крилова та Езопа. Група «Критики» порівнює байки Езопа «Мурашки й Цикада» та І.Крилова  «Бабка та Муравель». «Мовознавці» шукають пояснення понять: байка, алегорія, антитеза, персоніфікація, сатира, езопова мова. «Мистецтвознавці» шукають художнє втілення сюжетів та образів байок Езопа та І.А. Крилова у всесвітньому мистецтві ( на прикладі творів образотворчого мистецтва, мультиплікації…). «Артисти» обирають роботу над інсценізацією байки І. Крилова «Вовк та ягня», підбирають музичне оформлення.

          Учні  вже знають , що будуть заходити  в  YouTube, користуватися  сайтом «Електронна бібліотека класичної літератури»– http://www.klassika.ru/  (російською мовою) за порадою вчителя, відвідають навчально-розважальний портал для учнів 5-11класів « Шалаш» ( адреса сайту shalash.dp.ua).

На практико - виконавчому (інформаційно-операційному) етапі учні самостійно опрацьовують матеріал, виконують завдання, виготовляють освітній продукт. Знову ж таки звертаючись до Інтернету.

Заключний етап самий цікавий. Учні презентують  результат. «Літератори» представляють презентацію «Відомі байкарі»,  «Мовознавці» - словничок, «Критики» - порівняльну таблицю. «Мистецтвознавці» знайшли ілюстрації до байок, мультфільми, аудіозаписи байок. «Артисти» представляють інсценізацію байки  «Вовк та ягня» із музичним вступом, в якому провідною темою звучить тема Вовка, як образа жорстокого, немилосердного,  жадібного, переконаного у власній правоті, схильного до надмірного ставлення до слабших тирана.

За «круглим столом» вже є про що поговорити учням, обмінятися думками «Ми знаємо… Ми вміємо… Ми навчилися…Найбільшим нашим успіхом було…».

     Переконана, що доцільно використовувати метод проектів на уроці- огляді.

Наприклад, можна запропонувати учням 11 класу виконати дослідницькі проекти « М. Булгаков і Україна», « Екранізація роману М.Булгакова»,« Майстер і Маргарита», « Срібна доба» російської поезії в кіно», « Чи може вбити « маленька людина» ( за новелою Т. Манна « Маріо і чарівник»).

    При вивченні в 11 класі роману А. Камю «Чума»  учні можуть працювати над творчим проектом « Соромно бути щасливому одному».

Тематичні завдання до проекту:

1.                 Людина пізнається в межовій ситуації. Це так?

2.                 Справжнє щастя – дієвий гуманізм.

3.                 Рівень гуманізму в нашому суспільстві.

4.                 Смертна кара – це помста,покарання, вимір справедливості?

5.                 Любов – найважливіша людська цінність.

Цікавим для учнів 11 класу є проект « Прояви « чуми» ХХІ століття»

Тематичні завдання:

    1.Бій із Чорнобилем.

    2.Наркоманія – хвороба віку.

    3.Ігроманія: легко потрапити, складно звільнитись.

    4.Українська « чума» – корупція.

Використання інформаційних технологій, можливостей Інтернету в проектній діяльності учнів розвиває їх творчі, дослідницькі здібності, сприяє самовираженню, підвищує інтелектуальну дієвість, створюючи мотивацію для самостійної пізнавальної діяльності в групах або індивідуально.

             Проведення уроку – проекту дозволяє активізувати учнів, перетворити їх з пасивних накопичувателів знань в активних добувачів. Робота над проектом згуртовує учнів, викликає почуття взаємодопомоги, зацікавлює їх, дає можливість кожному проявити себе.

Проблеми використання ІКТ :

·                          Недостатній рівень забезпечення комп’ютерною технікою.

·                          Організаційні і технічні ускладнення при використанні обладнання кабінету зарубіжної літератури

·                          Доступ до мережі Інтернету в школі не завжди є

·                          Недостатній рівень підготовленості учнів до роботи з комп’ютером

Плюси  при  використанні мережі Інтернет

 Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкованому вигляді. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, "найсвіжішої" інформації. Для цього доцільно активно використовувати на уроках зарубіжної літератури.