Тема: « Шандор Петефі. «Коли ти муж, — будь мужнім...»
Уславлення людської гідності у вірші Ш.Петефі
«Коли ти муж,будь мужнім» .Кодекс честі справжнього чоловіка.
Мета:зацікавити учнів особистістю Шандора
Петефі, розвивати інтерес до його ліричних творів; формувати вміння аналізувати
ліричний твір. Виховувати моральні якості.
Обладнання: мультимедійна презентація., тексти
вірша.
Тип : урок аналізу ліричного твору.
Хід уроку
1.Актуалізація опорних знань.
Вступне слово вчителя.Сьогодні ми поговоримо
про мужність..Скажіть , чи відоме вам значення цього слова
Складіть асоціативний ряд до слова «мужність».
Мужність-
відвага, рішучість, сміливість.
У кожного народу є мужні, сміливі, рішучі
люди. Патріоти свого рідного краю.
Читання епіграфів до уроку.
Встань,
мадьяр, на клич
Вітчизни!
Встань,
часи настали грізні!
Вирішиться
в смертнім полі —
Жить
нам вільно чи
в неволі? Ш. Петефі
Він
був найпалкішим співцем
кохання,
патріотизму і свободи…
Ян Неруда
Як ви розумієте епіграфи до уроку?
Про кого піде мова на нашому уроці.
Повідомлення теми і мети уроку.
1.Учениця – біограф розповідає про біографію
Ш.Петефі.
2.Учениця продовжує повідомлення про життя
Петефі у Пешті.
У 1849 році під Шегешвором у зіткненні з російськими
козаками армії Паскевича загинув видатний угорський поет Шандор Петефі. Місце
його поховання не було знайдено.
На будинку, де Петефі провів
останню ніч свого життя, вирізьблено слова : «Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій
великий шлях, щоб стати зорею. Сяйво її вічно.
3.Учениця розповідає про Ш.Петефі і Україна.
Прослухавши розповідь , заповніть анкету
поета.
4 учениця знайомить з виставкою книг Ш.Петефі.
Поетична пауза. Виразне читання вірша. «Коли
ти муж,будь мужнім»
Робота над змістом поезії.
Аналіз поезії за строфами.
Читання 1 строфи. Знайдіть поетичний рядок, у
якому поет дає першу пораду мужній людині. (“Знайди життєву путь”).Чи згодні ви
з тим, що від цих мужніх, сміливих героїв доля “тікає”? (Так, вони самі
обирають свою “життєву путь”).
Читання 2 строфи.
Назвіть ключовий рядок другої строфи. (“Твори
у вирі битви”.)
Яку пораду дає поет мужній людині? Як ви її
розумієте? (Твори власне життя у великих важливих справах, борись, будь дієвим
і активним).
Доведіть, що у другій строфі автор закликає
читачів до героїчного життя. (Петефі стверджує, що закликати, говорити - цього
не досить, треба мужньо боротися з мечем у руках, тобто активно діяти).
(“Твори у вирі битви,
А довершивши твір –
Замовкни, як змовкає
Гроза за краєм гір.”)
Чи можна порівняти з грозою життя самого
Шандора Петефі? (Так, його життя було яскравим і величним, він загинув смертю
героя на полі бою).
Читання 3 строфи. Який поетичний рядок ви
пропонуєте записати як заклик мужній людині? (“Вмій правду боронить”).
У чому автобіографічність цієї строфи?
Яку “правду боронили” Шандор Петефі та його
мужні товариші на полі бою?(Право угорців на свободу і незалежність).
Читання 4 строфи.
До чого закликає мужню людину поет у цій
строфі? («Борися і страждай, Але своєї волі Нікому не віддай!»).
Що, по-вашому, значить «продаватися», бути
рабом? (Відмовлятися від Батьківщини, боротьби за її незалежність, від своїх
переконань, друзів заради власної користі, грошей, кимось запропонованих).
Як ви розумієте вислів «голодний, але
вільний»? (Непродажна людина може бути голодною, але внутрішньо завжди
залишається вільною. Вона нікому не віддає і не продає своєї волі).
Чи згодні ви взяти вислів «голодний, але
вільний» собі за девіз.
Читання 5 строфи. Які рядки вірша звучать як
побажання мужній людині? Зачитайте їх. (Останні чотири рядки)
“Будь дубом, котрий буря
З корінням вирива,
Але який не гнеться
Під вітром, як трава!”
Давайте розмістимо ці рядки у центрі
схеми і спробуємо довести, що це центральна метафора твору.
Чому саме “дуб”? Які властивості дуба
найбільше приваблюють поета? (Це дуже міцне дерево, яке буря може з корінням
вирвати, але воно “…не гнеться під вітром, як трава!”).
Перенесемо ці якості на людину. Виявляється,
мужня людина може загинути, але вона ніколи не зрадить своїм цінностям.
Перерахуйте за схемою, яким саме цінностям.(Буде завжди протистояти долі,
творити своє життя “у вирі битви”, боронитеме правду, берегтиме свою волю –
ніколи не продасть.
Заповнення таблиці з ключовими фразами.
Чи можна вважати ці цитати за кодекс честі
справжнього чоловіка?
Як можна пояснити девіз ліричного героя
«Голодний, але вільний»? Чи жив за цим девізом сам поет?
Визначення теми і ідеї вірша.
Тема - вибір життєвого шляху.
Ідея – уславлення людської гідності,
самоповаги, мужності, засудження приниженості, внутрішнього рабства.
Робота з ілюстрацією. Чи відображає картина Ласло Хегеуса «Смерть Петефі Шандора»
(1850 р.) тему та ідею вірша «Коли ти муж, — будь мужнім...» ?
Робота з літературознавчим словником.
Літературна розминка. Повторення значень
теоретично - літературних понять:
антитеза,епітет,алегорія,метафора, анафора.
Наведіть приклади використання цих понять у вірші.Поясніть роль анафори у
вірші.
Анафора- це образний центр,який несе на собі
найбільше
ідейно- емоційне навантаження.
Підсумкова бесіда
1.Чому Шандора Петефі часто називають
угорським Шевченком?
2.Чи згодні ви зі словами епіграфу?
3.Як зробити вибір між гаданими і справжніми
життєвими цінностями?
4.Чи вдалося зробити такий вибір Ш.Петефі?
Додатковий
матеріал.
Народився Шандор Петефі в незаможній родині, в
м. Кішкереш, а його справжнє прізвище було Петрович, адже батько Петефі був
сербом, а мати — словачкою.
Батько
Шандора, Іштван Петрович, займався сільським господарством, і життя його сім'ї
мало чим відрізнялося від життя заможних селян.
Іштван був людиною суворою, але любив свого
сина і мріяв зробити його «паном» —дати хлопцеві хорошу освіту. Він міг собі це
дозволити — з року в рік справи в господарстві йшли все краще.
Навчався він чудово, особливо цікавився
природничими науками, історією та географією, любив малювати. За блискучі
успіхи з угорської мови та віршування вчитель в гімназії м. Асод доручив
Шандору написати прощальний вірш до урочистостей з нагоди завершення
навчального року. Юний поет успішно впорався із завданням і здобув премію. Вірш
«Прощання» — це перша поетична спроба Петефі, яка збереглася.
У 1838 році сильний весняний розлив Дунаю зніс
будинок та хутір Петровичів, у воді загинуло все їхнє
господарство. Сім'я розорилася. Гроші, які
Іштван щедро позичав родичам та друзям, ніхто не повернув.
Продовжувати освіту Шандор не мав можливості.
За блискучі успіхи хлопця приймають навчатися за державний кошт. Але гордість
Шандора страждає, а злидні після благополучних років видаються жахливими. Не
закінчивши навчання, серед зими, 16-річний юнак вирішує втекти до столиці
Угорщини — міста Пешта.
У Пешті Шандор веде злиденне життя і восени
1839 року, рятуючись від бідності, йде добровольцем у
військо. Однак служба закінчилася для нього
вже через рік — він був звільнений за станом здоров'я (через туберкульоз).
Комісований солдат прибивається до групи мандрівних акторів і їздить з ними по
всій Угорщині. Згодом понад п'ятдесят міст, містечок і сіл Угорщини
пишатимуться тим, що їхніми вулицями ходив поет Шандор Петефі.
Шандор не полишає писати вірші — вони даються
йому легко, в них відчувається дух народної поезії. Його безіменні вірші швидко
поширюються і здобувають популярність. Молодий поет багато писав, а щоб вижити,
читав свої вірші в шинках селянам, студентам, солдатам за кусень хліба і миску
юшки. Твори його швидко поширювалися серед народу і ставали піснями.
У 1849 році під Шегешвором у зіткненні з
російськими козаками армії Паскевича загинув видатний угорський поет Шандор
Петефі. Місце його поховання не було знайдено.
На будинку, де Петефі провів
останню ніч свого життя,вирізьблено слова : «Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій
великий шлях, щоб стати зорею. Сяйво її вічно.
Ім’я Шандора Петефі для угорського народу –
національний символ. Вулиці і площі названі на його честь є у багатьох містах
Угорщини, Румунії, Словаччини, а також на Закарпатті, де проживає велика
угорська громада, яка дбайливо шанує пам’ять про найвідомішого зі своїх поетів. Не даремно в Ужгороді та Берегові
встановлено бронзові пам’ятники Петефі.
12 грудня 2009 року в Києві, на бульварній
частині Бульварно-Кудрявської вулиці між будинками № 8 та № 11, у відповідності
двостороннім домовленостям мерів міст-побратимів Києва та Будапешта Леоніда
Черновецького та Габора Демскі за кошти міської влади Будапешта та меценатів
поету встановлене погруддя.